ВИ ШО, КОЗЛИ, ОХРЄНЄЛИ? - БЄСНУВАВСЯ МЄДВЄДЄВ...

- Ви шо, козли, охрєнєли? - бєснувався Мєдвєдєв, питаясь вирваться. Зюганов і Дугін крєпко держали його за руки.

- Отрубить інтернет. Це ж додуматься! - псіхував Мєдвєдєв. - А твіттер? А інстаграм? Ви хотя б прєдставляєтє, сколько у мєня там подпісчіков?

- Нахєра тєбє подпісчікі, Діма? - увєщєвал Дугін. - Ти у нас офіціально второй чєловєк послє Путіна, популярнєй тєбя развє шо Пугачова…

- Дурак! - кричав Мєдвєдєв. - Мєня там ретвітят, висказують восхіщєнія, лайкають. А в жизні шо? Сгонят ФСОшнікі какіх-то бомжей помахать флагамі і поорать "Слава Россії". І руку їм нє пожмьош, бо обслинять поцелуями по самі локті, а потом чиряки непонятні вискакують…

- Діма, то нє бомжі, то такі у нас гражданє. Хто ж віноват, шо їх Кісєльов до істєрії довьол? - попитався об'яснить Зюганов.

- Ідіот! Зачєм мнє такіє гражданє? - нєдоумєвав Мєдвєдєв. - Пустітє мєня в інтернет!

Отчаянним ривком йому наконєц удалось вирваться на свободу. Мєдвєдєв тут же схватив айфон і прийнявся істєрічно тицять в екран.

- Больной чєловєк, - покрутив пальцем у віска Дугін. - Ото надо било з дєтства привчать його до баньки з бабами, водки з сєльодочкой, рибалки ілі охоти. А то привик до западних ценностєй і всьо, став почті підарасом в плохом смислє етого слова.

- Діма, ніхто інтернет виключать нє будєт, - сказав Шойгу. - Просто отключим од нього западні страни і всьо. Потому шо погуглят люді, шо проісходіт на самом дєлє, а Кісєльов потом сутки напрольот лиже марки, пропітані ЛСД, питаясь придумать грамотне об'яснєніє. Но даже з учотом його таланта всьо равно появляються солдатскіє матєря і прочі неадеквати, которі мєшають нормально вести войну.

- Кстаті, єслі би твої долбойоби помєньше сідєлі вконтактіках, то запад би до сіх пор не узнав, шо на Донбасє наші войска. І обошлось би бєз санкцій, - упрєкнув Дугін Шойгу.

- А твоя вата тоже хороша. Гдє обєщаний мілліон добровольцев? - огризнувся той.

- Как же ви меня всє достали, - сумно проізньос Путін, гепая кулаком по столу. - Спорят, гризуться, імєют мнєніє... Ви охрєнєлі?

Путін с трудом встав із-за стола і нєєстєствєнно сгорбився. Присутствующі в ужасі наблюдали, як по його щокам стікає ботокс і капає з подбородка.

- Владімір Владіміровіч, шо с вамі? - перелякано спросив Дугін. - Таке ощущеніє, шо у форпоста русского міра прохуділася криша.

- Форпоста... - хмикнув Путін. - Да я твєрдиня, а ви - паразіти, шо прісосалісь і тянуть живітєльні сокі.

- Обама обнаружив його заначку, - шопотом пояснив Мєдвєдєв собравшимся. - Вот і переклинило чєловєка. Мєжду прочім, хрєн би ми об етом узналі бєз інтернета...

- Разговорчікі! - прикрикнув Путін. - Кому не понятно, шо ваша задача не обсуждать мою волю, а воплощать і правильно інформіровать насєлєніє? Потому шо накроєтся вам і Крим, і Донбасс, нє говоря уже о Бухарєстє с Аляской, єслі люди узнают о накрившем нас піздєце.

- Ну не нас, прєдположим, а вас, - замітив Зюганов. - Лічно я свої дєньги на загранічних счєтах не храню...

- Ніхрєна ти, козьол, не поняв, - злобно прошипів Путін. - Ето не я на бабло влєтєл, ето ви на бабло влєтєлі, котороє я із-за вашей тупості потєрял.

- Простітє, - обідився Зюганов. - Только я войну не начінал.

- А шо, хто-то бил протів? - уточнив Путін. - Хто-то радостно не кричав "кримнаш" і не висказував мнє 80% довєрія? Нєт, господа. За удовольствіє надо платіть, нє отвєртітєсь.

- Я входіл в остальниє 20%, - признався Зюганов.

- Да ну конєшно! А за шо я тєбє тогда ордєн Нєвского дал? - ізумився Путін. - Вот Новодворська покойна туда входіла, Макарєвіч тоже оттуда. І даже Шевчук с Нєвзоровим шото вякалі. Потому прєтензій к нім нєт, а остальниє будут чєхліться.

- Простітє, о какой суммє рєчь? - уточнив Шойгу.

- Всєй.

- А єслі я откажусь?

Путін мєдлєнно пошкутильгав до вікна і показав на крємльовську башню.

- Вон там сидить отряд снайпєров, которий охраняє криші от руфєров. Єслі я їм щас подам знак, то ніхто отсюда живим не вийде. Так шо вопрос о согласії нє стоїт, достаєм кошелькі і витряхуєм все на стол.

- У мєня лічних дєнєг нєт, только партійні взноси! - заверещав Зюганов.

- А я дома забув, - признався Дугін, нєзамєтно пряча шось в бородє.

- А я його вообщє не ношу, у меня вебмані, - похвастався Мєдвєдєв. - Дадітє номєр своєго кошелька, сдєлаю пєрєвод.

Шойгу роздратовано посмотрєл на Мєдвєдєва.

- Так шо, я одін, получаєтся, лох?

- Пєрвий, но нє єдінствєнний, - нєтєрпєліво успокоїв його Путін. - Давай, сколько там у тєбя?

- Двадцать трілліонов, - заявив Шойгу, доставая огризок туалєтной бумаги. - Вот, долговая распіска с вашей подпісью, которую ви в Ялтє мнє далі.

- Ясно, - сухо сказав Путін і прищурився. - Бунт, значіт, на кораблє? Дєньгі дороже лідєра, якого ви нєдавно собіралісь короновать?

- А гдє лідєр? - удівілся Шойгу. - Нє віжу лідєра. Потому шо настоящій лідєр не боїться нажать на ядєрну кнопку і случайно расхєрачить собствєнний дворєц под паріжем ілі пєнтхаус в Лондонє. Він жосткій, смєлий, рєшитєльний. Нє распускає постоянно слюні і не занімається мазохізмом, питаясь башкой набить вмятіну в рєзінових стєнах. Война - це нє ваше, Владімір Владіміровіч. Ваша епоха ушла.

- І кто же, інтєрєсно, достоін мєня замєніть - поінтєрєсувався Путін.

- Я, - скромно отвєтіл Шойгу. - Ілі хотя би Кадиров, тот вообщє бєзбашенний.

- Ей, Россія для русскіх, а не разлічних чурок! - обідєлся Мєдвєдєв. - Кромє того, у мєня стаж работи імєєтся.

- А ви, господін Дугін, шо скажете? - вєжліво спросив Путін.

- Хмм, - задумчиво погладив бороду Дугін. - Прєдложеніє інтєрєсноє…

Пухлий кошельок випав з його бороди і з глухим ударом стукнувся об пол, пробивая в ньому нєбольшую вмятіну.

- Говоріш, деньги дома забув? - єхідно уточнив Путін. - Ну-ка, шо в тебе там?

Путін подняв кошельок і потрусив над столом. З кошелька випала ядєрна копка.

- Ти шо, охрєнєл? - розізлився Путін.

- Ну а шо? - взволнованно раскраснівся Дугін. - Ви ж нею всьо равно не пользуєтесь, а нам єщо русскій мір строїть на шесті контінєнтах.

- А ви куда смотрєлі? - строго спросив Путін у остальних.

- Я в айфон, - признався Мєдвєдєв.

- Я на крємльовські звьозди, - соврав Зюганов.

- А я слєділ, шоб ви не подглядували, - злобно проізньос Шойгу, обільно пуская слину. - Потому шо мнє кажеться, шо хто-то нас конкрєтно сліваєт, затянув в позорноє пєрєміріє. Обама, говорітє, заначку украв? Так нємєдлєнно хєрачить Обаму!

- Значить так, мої сказочні долбойоби, - просичав Путін, с трудом дєлая страшне ліцо. - Єщо раз таке увіжу - будєт расстрєл на мєстє. А у кого чешуться руки повоювать - тому всєгда найдьотся мєсто на ростовскіх учєніях. І запомнітє: єслі ви собралісь хєрачить Обаму, значить ви ніхєра не понімаєтє в гєополітікє. А єслі ви ніхєра не понмаєте в гєополітікє, то нєчєго корчить із себе гєніальних стратєгов і строїтєлєй русского міра.

- А ви много понімаєтє в гєополітікє, шо Россія уже со всєх сторон обложена санкціями? - не сдержався Зюганов.

- А ти помєньше думай о санкціях, бо больноє сєрдце не видержить, - прєдупрєдив Путін. - І вообщє, послє того, шо ви сєйчас учудили, я би совєтував почащє оглядуваться, потому шо мало лі шо. Намьок ясєн?

- Понятєн, - угрюмо отвєтілі собравшієся, многозначітєльно переглядуясь. І только Мєдвєдєв нічєго не отвєтіл, увльокшісь очєрєдним селфі.

----

Уважаємі чітатєлі, дохтур вот уже в тєчєніє мєсяца каждий день пише скурпульозні конспєкти о проісходящєм вокруг і трошечки подустал. З вашого позволєнія, він возьме собі пару днєй виходних, шоб трохи развєяться і восстановить сили. Єслі, конєшно, шось дуже неординарне і інтєрєсне не заставить його нємєдлєнно схватиться за перо.