Кум Медведчук. Його там знов нема

• nv.ua
• Посмотреть оригинал
• август 13-го, 2018

Хотілося б думати, що ми всі помиляємося стосовно Медведчука. Що всю значимість цього героя осягнемо тільки, коли непоправно його втратимо. Як-от поета, якого лають за життя, а потім за ним тужать. Проте ми, сучасники путінського кума, теж граємо в цьому загальноукраїнському трилері. А сценарій до нього він раз поз раз пнеться писати. Відтак і здається нам Медведчук таким, як він бачить себе сам.

Чи могли б забутися його адвокатські діяння радянської доби? Янукович, той з двома відсидками догріб до президентства. А тут що?.. Надворі глухий 1980-й. Стуса судять вдруге. Медведчуку лишень 25. На його місці міг бути хто завгодно. А отже сприймайте це так, що його там не було. Чим він міг допомогти поетові? Та чи й поетові? Він же не міг знати, ким стане цей підсудний для українців, якими кум чомусь хотітиме керувати все своє життя…

Пригадується ще одна, більш свіжа, хоча майже не помічена письменницька історія. У розпал останнього Майдану в січні 2014-го Медведчук висудив у Оксани Забужко 25 копійок. Бо вона якось сказала, що кум Путіна причетний до побиття студентів на Майдані 30 листопада. Про позов, як і про суд, знав тільки сам кум та суддя. Їхнє рішення озвучили соратники Медведчука. Суму відшкодування пояснили (цитата) "моральною незначністю відповідачки та її інтелектуальною неадекватністю".

Країні те кумівство стало досить дорогим

Моральність – річ слизька, і часто її справедливо оцінюють лише наступні покоління. От судимість кума за те, що у студентські роки він із двома товаришами мало не до смерті побив неповнолітнього хлопця, вона моральна?

На вигляд, та судимість була взагалі поза мораллю. Бо не завадила кумові стати юристом. Так, ніби його у тому побитті також не було.

З інтелектуальною адекватністю – теж непросто. Коли 2010 року вийшов роман Забужко Музей покинутих секретів, за перші кілька місяців його купили 100 тисяч українців. Роман переклали російською, польською, німецькою, англійською, ще там якоюсь. Продажі вже ніхто й не рахував. Чи могли оці всі покупці оцінити адекватність Забужко? До того ж гривнею чи фунтом? Напевно, тільки дурні…

От, був у Франції колись дворянський рід де Роганів. Небідний і дуже впливовий. Одного шевальє з цього сімейства образив памфлет Вольтера. Він звелів своїм слугам перестріти автора на вулиці й побити. Так і сталося. Коли Вольтер викликав кривдника на дуель, той тільки засміявся, мовляв, негоже дворянину сходитися в поєдинку з простолюдином. Вольтеру довелося через цей скандал навіть посидіти трохи в Бастилії. Не минуло й півстоліття, як Рогани усім гамузом втекли до Австрії. Бо довели простолюд до того, що таким, як вони, різав голови на гільйотині, не розбираючи, хто на що впливав і хто чиїм кумом був. Зрештою, нащадки тих Роганів затесалися десь у Сполучених Штатах. Так, ніби їх і не було. Ну, і, звісно, найбільше вони відомі через самосуд над Вольтером.

Рогани любили повторювати: "Королем бути не можу, до герцога не зійду. Я – Роган". Це ж один в один принцип, за яким багато років живе кум Путіна. Президентом стати не може, щось менше – негоже. Якщо такі персонажі й читали щось з історії, то це саме той випадок, коли вона вже точно їх нічого не навчила. Так само, як і елементарні біологічні закони: ні вони, ні їхні діти, дружини, собаки – ну не вічні ж! У Роганів хоча б замки стали архітектурними пам'ятками, й екскурсоводи про них щось мають знати. А про Медведчука знатимуть одне – той, що кум Путіна. А ще може історики літератури пам’ятатимуть про 25 копійок. І тут уже нічого не вдієш. Таку ціну кум призначив собі сам.

Варто ще раз переглянути його березневе інтерв’ю Deutsche Welle. Він якось ні в тин, ні в ворота пояснює суть теперішньої війни з Росією… І тільки одне звучить підкреслено чітко – Порошенко залучив Медведчука до переговорів з Кремлем через його особисті стосунки з Путіним. Так, ніби ті стосунки – найвище досягнення його життя.

Його, зауважте. Не нашого. Бо країні те кумівство стало досить дорогим. Бо нескладно уявити собі, які консультації Путіну давав Медведчук протягом останніх десяти років. Хоча його там ніби й не було.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн. 
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн