Share this!

Соціальна активність:

четверг, 9 мая 2019 г.

Чи ризикне Путін сісти в Superjet? :: Cinema Art Studio OSINT (En ole yksin 146/2% !!!) (@CASBT1) | Твіттер

Cinema Art Studio OSINT (En ole yksin 146/2% !!!) (@CASBT1) | Твіттер

Чи ризикне Путін сісти в Superjet?

Щоб врятувати наше цивільне літакобудування, можна згадати минулий досвід – рекламну поїздку нинішнього президента на жовтій «Калині».
У Шереметьєво згорів літак Sukhoi Superjet 100 (SSJ-100). Загинув 41 чоловік — більше половини з тих, що знаходилися на борту. Картина трагедії відома, обставини вимагають розгляду, думок висловлено безліч. Скажу про системну причини, що зробила катастрофу неминучою, яка не лежить на поверхні, але не викликає сумнівів.
Чим займалася цивільна авіація Росії останнім часом? Яка акція запам’яталася? Вибір імені для найбільших аеропортів. На моє глибоке переконання, це імітація уваги до цивільної авіації, декоративна турбота, яка відволікає від жалюгідного стану галузі. Як ніби славні імена предків прикриють розвал реальної роботи з розвитку авіації та транспортної інфраструктури.
У 1991 році в Росії було 1450 аеропортів, а нині залишилося всього 228. Зараз, коли відгриміли фанфари з приводу перейменувань, чи можете ви пригадати, як назвали аеропорт Шереметьєво? Ось так одразу, не заглядаючи в довідник? Чому вибрали Пушкіна? Хіба поет мав відношення до авіації? З усіх транспортних засобів, які з’являться в майбутньому, — лише до підводного флоту. Бочку, в яку заточили дружину царя Салтана і царевича Гвідона, можна вважати прообразом підводного човна. Аеропорт, швидше, можна назвати ім’ям поета Лермонтова, він хоч піднімався в гори.
Лавина перших повідомлень вказувала на причини трагічного результату: природа у вигляді удару блискавки і паскудство російських людей, які хапали при евакуації багаж. Потім з’явилася версія, яка здається слідству найбільш вірогідною — помилка екіпажу. Як би не розвивалася наслідок, треба відразу сказати: немає провини блискавки, немає вини пасажирів, а екіпаж — це лише стрілочники. Блискавка уже півстоліття не є проблемою для авіації. Народ у нас потворний, це загальне місце, йому дозволено тільки мовчати і сидіти тихо. Дії екіпажу, як і якість літака, — це характеристика стану галузі.
Експерти в один голос говорять про низьку якість SSJ-100. Лайнер зроблений в широкій міжнародній кооперації, заради нього почила в бозі бюрократична структура Росавіакосмос відмовилися від готового на 90 відсотків вітчизняного Ту-334. Про причини переваги можна здогадуватися, але досвід підказує, що логіка у менеджерів була аналогічною тій, яка в ті ж роки змусила затопити вітчизняний орбітальний комплекс «Мир» на догоду Міжнародної космічної станції. У підсумку виявилося, що для російської авіації і космонавтики МКС і SSJ-100 — це упряжка з зрадницьких троянських коней.
Мартиролог жертв російської авіації пригнічує. Тільки за останні роки загинули Ан-148 (Підмосков’я, 65 осіб), Ту-154 (Сочі, 92 людини), Ту-134 (Карелія, 47 осіб), Як-42 (Ярославль, 44 людини), Boeing-737 (Ростов, 62 людини), Boeing -737 (Казань, 50 людина)… В США остання катастрофа в цивільній авіації сталася в 2009 році, тобто десятиліття тому. Китай, який наша країна «ставила на крило», давно обходиться без катастроф. В історії Lufthansa є тільки одна катастрофа з жертвами — Найробі, 1974 рік. Це перша аварія Boeing -737, яка розвивалася за сценарієм, схожим з нашим SSJ-100, але екіпаж і наземні служби в Африці працювали так, що з 157 осіб вижили 98.
Ми часто говоримо про технологічне відставання від розвинених країн, але воно сприймається як абстрактна категорія з області макроекономіки. Насправді, відставання тягне гуманітарні проблеми і людські жертви. У світі в середньому на один мільйон пасажирів гине одна людина, в США — 0,25, у Росії — 1,5 людини. У 1990 році на мільйон радянських авіапасажирів припадало дві-три катастрофи, зараз — п’ять-шість. Наслідок найчастіше виходить на людський фактор, але в пілотах річ, якщо, за визнанням багаторічного міністра транспорту Ігоря Левітіна, половина літаків нашого авіапарку годиться тільки на запчастини, але продовжують літати і перевозити людей. Той же SSJ-100 — рекордсмен за часом перебування в ремонтних ангарах.
Сьогодні Росію дев’ятим валом накриває ехо 1990-х років, коли валіза з барахлом здавався вищим придбанням. Ідея прогресу і розвитку була оголошена смішний і застарілою, а прибуток стала девізом економіки і сенсом управлінського механізму. У мене немає відчуття, що влада відмовилася від самогубного омани. Інакше як пояснити, що вітчизняні літаки — лише шість відсотків нашого авіапарку. Цілий ряд підприємств, які були лідерами світової авіаційної галузі, дихають на ладан і доживають останні дні — «Авіастар» в Ульяновську, завод імені Хрунічева в Москві, Новосибірський авіаційний завод…
На заводі «Салют» в Москві були зроблені двигуни, на яких Чкалов перелетів південний полюс і приземлився в Америці. Авіатори не повірили, що це російська мотор, попросили льотчика відкрити капот і були страшенно вражені, не виявивши жодного потьоку. Потім «Салют» робив двигуни для поколінь «Сухого». Потім «Сухий» з метою диверсифікації та збільшення прибутку увійшов у проект SSJ-100 і взяв мотор з Франції, який клянуть всі пілоти. Для цього не треба бути Чкаловим. Знамените КБ і завод «Салют» на проспекті Будьонного доживають останні дні…
В Росії і за кордоном авіакомпанії одна за одною відмовляються від експлуатації сирого SSJ-100. Але для держави це флагман галузі. Можна зрозуміти владу, яка намагається витягнути проект і вивести лайнер з-під критики, яка буває суб’єктивною, Хочеться бути успішним, адже стан цивільної авіації — індикатор рівня розвитку країни. Висота, на яку здатний піднятися SSJ-100, — фактор економіки і технологій, а також людського капіталу та освіти. І ще, це важливо, це рівень політичних амбіцій держави.
Як врятувати SSJ-100? Пам’ятається, коли несвідомий народ не хотів купувати «Ладу-Калину», Володимир Путін, який був тоді головою уряду, проїхав на цій диво-машині по дорогах Далекого Сходу. За ним для підстраховки на трейлері їхали ще три «Калини». Чи ризикне президент, який опанував кілька авіаційних машин, сісти в SSJ-100? Або служба охорони накладе категоричну заборону? Нехай його супроводжує навіть ескадрилья «супреджетов».
Для потенційних пасажирів, які збирають підписи за заборону літака, це було б найкращою перевіркою його надійності.

Комментариев нет: